Краєвиди рідного краю. Форми поверхні.

При вивченні теми "Краєвиди рідного краю. Форми поверхні", гуртківці детально ознайомилися з формами рельєфу рідного міста, а також процесами які змінюють їх.

На земну поверхню постійно впливають, окрім внутрішніх, зовнішні сили: вивітрювання, текучі й підземні води, вітер, моря і льодовики. Якщо внутрішні сили створюють рельєф, то зовнішні його руйнують.

 Вивітрювання — це руйнування і зміни гірських порід під дією коливань температури повітря, вологи й живих організмів. Розрізняють фізичне, хімічне та органічне вивітрювання. Фізичне вивітрювання виникає внаслідок коливання температури. Від частого нагрівання та охолодження гірські породи тріскаються, розпадаються на дрібні частини. Цьому сприяє також вода, що замерзає в тріщинах. Хімічне вивітрювання полягає в руйнуванні й хімічній зміні складу гірських порід під впливом повітря, його складових, води і розчинених у ній речовин. Органічне вивітрювання — вивітрювання гірських порід, що відбувається під впливом життєдіяльності організмів.

Робота текучих вод

Під час дощу можна помітити, що разом з водою по схилах виносяться дрібні камінці й піщинки. «Помандрувавши», вони відкладаються в іншому місці. Отже, вода виконує роботу трьох видів: руйнування — вимиває, або розчиняє речовини земної кори; транспортування — переносить своїм потоком дрібні частинки; відкладання — створює нові форми. Які саме?

Якщо схили складені пухкими породами, то вода поступово прокладає собі постійний шлях, яким вона стікає і виносить ці породи. Поява невеликої вимоїни свідчить про те, що розпочався процес ерозії — руйнування поверхні водними потоками. 

Поступово вода поглиблює й розширює вимоїну. Вона перетворюється на яр, спочатку невеликий, а потім — глибокий та широкий. Так утворюються яри, довжина яких вимірюється в кілометрах. Вони знищують родючі грунти, заважають будівництву. Якщо не вести боротьбу, яри збільшуватимуться після кожного дощу.

З часом ерозія послаблюється, схили яру стають положистими, заростають. Яр перетворюється на балку — улоговину, порослу травою, чагарниками або деревами. Зазвичай балка — це кінцева стадія розвитку яру.

Робота підземних вод

Підземні води залягають у верхній частині земної кори до глибини 12 — 16 км. Слід зазначити, що з півночі на південь глибина їх залягання зростає. Підземні води чисті й прозорі, подекуди мінералізовані, бувають теплі й навіть гарячі (термальні). Виконують роботу трьох видів: руйнування, перенесення й відкладання. Просочуючись крізь грунт і верхні шари земної кори, вони вимивають або розчиняють деякі гірські породи (вапняки, гіпси, кам'яну сіль тощо), утворюючи порожнини, наприклад печери в Кримських горах та на Поділлі.

Під впливом підземних вод зазнає змін рельєф — на земній поверхні виникають зсуви, обвали, воронки тощо.